Балкани

А ми вже вирушили в новий тріп на Балкани. На цей раз 10 нових країн і тонна вражень.
Перша наша локація - озеро Блед в Словенії. Краса неземна! І все було б чудово, якби одна з наших машин не зламалася. 40 € за ремонт - папа(
Після 2 втрачених годин в пошуках ремонтної станції, ми доїхали на озеро. З фото в інтернеті ми зрозуміли, що локація нууу дуже унікальна, але те, що ми побачили насправді нас просто шокувало. Це просто маст візит в Словенії! Вхід на оглядовий майданчик безкоштовний, паркінг за 2 години - 5 €.
Наступна локація - Krka National Park в Хорватії. Цікава локація, але не за 20 € з людини. Втім, парковка і туалети - free, харчова вода - теж. Так що жити можна.

Після Хорватії ми планували вирушити до Боснії і Герцеговини. Але не так сталось, як гадалось. На карті ми побачили, що в Італію рукою подати. Так як там ми ще не були, то вирішили однозначно залетіти ненадовго.
Ііііі ... залетіли.

Як тільки ми припаркувалися в місті Трієст нас зупинив поліцейський екіпаж і почав проводити обшук. Втім, нічого нового. Все б ок, якби в порошок капучино в чашці не почали тикати пальцем і говорити, що це наркотики.
Все обійшлося, проте було дуже "весело". Після цього ми мовчки сіли по машинах і поїхали в Хорватію, так і не зробивши жодного фото з Італії.
Нашою наступною країною за планом була Боснія і Герцеговина. На цю країну ми не покладали ніяких очікувань, але саме вона вразила нас на повал. Країна контрастів і нереально гарної природи.
Боснія сама по собі нагадує Тайланд. Багато гір і занадто багато зелені, часто йде дощ, а вранці і під вечір з гір спускається густий туман. Гірські дороги таять в собі багато секретів, а особливо те, що практично всі гори в Боснії заміновані після війни, і ходити ними заборонено, а з вершин часто падають камені прямо на дорогу. Але незважаючи на це все воно того варте!

Місто Мостар в Боснії - кайф кайфовий! От чесно!
Такого контрасту між андеграундом і старовиною ми ще не бачили. Дуже велика кількість туристів, бездомних, художників і просто місцевих, які кайфують від життя. Сувеніри, вулична їжа на кожному кроці і нереально красиві будівлі - все це Мостар.
Але справжнім подивом була дорога в Сараєво. Такого дикого серпантину ми не бачили навіть по дорозі через Альпи. Практично всі гори в Боснії заміновані, так що з машини ми виходили тільки в тих місцях, де це було дозволено. Через + -20 км після міста асфальт закінчився і почався справжній треш. Склалося враження, що ми пробираємося справжніми джунглями по болотній дорозі на висоті понад 1500 метрів над рівнем моря. Щоб ви розуміли 30 кілометрів ми їхали більше години. Але та краса, яку ми побачили нас повалила.
Після Боснії нас занесло в Чорногорію і ми ні на хвилину про це не пошкодували. Щоб Ви розуміли дороги до кордону з Чорногорією практично немає, їхати було дуууже страшно, але заради такого світанку на березі моря воно того варте!

Подорожуйте і йдіть на зустріч мріям, друзі!